Епатажна вінничанка ходить у ретро-сукнях, їздить на бали та влаштовує вінтажні пікніки

Епатажну дівчину у вбранні XIX століття щодня супроводжують сотні невідривних поглядів. Одні дивуються, інші — захоплюються, але дівчина точно не залишає байдужим нікого. Її називали Мадам Боварі, Мері Поппінс, Анна Кареніна, але остаточно «прижилося» симпатичне прізвисько Леді Вінтаж. Мало хто знає, що ще зовсім юною Міла Поворознюк відчула, що комфортно їй бути саме такою. Про свій вибір та своє життя дівчина розповіла кореспондентці Vin-people.



— У реконструкторському русі я вже 11 років. Історію полюбила лише тоді, коли сама почала її вивчати. Шкільний курс був занадто сухим і позбавленим життя. Зажди цікавило щось більше, ніж просто дати й стрілочки на контурних картах. Мені хотілось зрозуміти світогляд людини минулого, чому вона поводила себе саме так, як поводила. Адже весь світ, що її оточував, формував її, і, відповідно, усе мало значення. Так само й навпаки — людина формувала своє навколишнє середовище, змінюючи й підлаштовуючи його, — розповідає Міла. — І, звісно ж, мода. Неймовірно цікаво спостерігати за історичними подіями й за тим, як відповідно до цього змінюється мода. Навіть можна простежити цінності людства з одягу. Спочатку це були сукні на фестивалі та бали. Але з часом мені закортіло зрозуміти більше, поринути в ту атмосферу, відчути, як це — жити щодня, одягаючи на себе масу всього. І як це впливає на продуктивність праці. Хоча, окрім звичайної цікавості, мушу зазначити, що мені в цьому зручно, затишно. Я відчуваю себе захищено.

 

Коли захоплення переростає в стиль життя — це заслуговує поваги. Однак не все так однозначно, враховуючи те, що одяг, взуття, аксесуари тощо в подібному стилі на сьогодні — велика рідкість, власність музеїв або частина театральної атрибутики. Міла розповіла про те, як поповнювалася її шафа неймовірними вінтажними сукнями, рукавичками та капелюшками.

— Гардероб почав формуватися відтоді, відколи я в реконструкторському русі. Поступово купувались якісь речі, що підходили під вінтажний стиль (тоді це було, переважно, для урочистих заходів чи фотосесій, але зараз я їх одягаю й у будні), — зазначає дівчина. — Щось шила самостійно. Деякі складні речі замовляла в професійних швачок. Коли вже є навички, то доволі легко знайти потрібну річ. Навіть у сучасному одязі бувають речі, які чудово підійдуть під обраний стиль. Варто лиш трішки «наловчитись», щоб око відразу помічало й виокремлювало потрібні речі.



Варто зазначити, що не всі перехожі готові сприймати таку «святкову» повсякденність Міли.

— Якщо говорити про оточуючих, то, звісно, для людей це дещо незвично — я виділяюсь і я про це знаю. Хоча вже настільки звикла до поглядів, що вже й не звертаю уваги, — каже дівчина. — Люди реагують по-різному. Здебільшого, позитивно. Дуже багато компліментів. Бувають і не надто позитивні репліки, але я на це не зважаю, тому що як би я не одягнулась, комусь це обов’язково не сподобається. Тому навіщо зважати на думку незнайомих людей?



Міла Поворознюк, вона ж Леді Вінтаж, не просто обирає вбрання у вишуканому едвардіанському стилі (початку XIX століття). Адже насправді вінтаж — це не тільки естетичний зовнішній вигляд, це стан душі. Тому Міла відвідує бали, організовує тематичні зустрічі, тим самим намагаючись розповісти, наскільки красивою, цікавою й багатою є історія.

— Їздила й зараз іноді їжджу на бали — найчастіше такі проводяться в Києві, хоча бували й в Одесі та Харкові. До них потрібно готуватись — і не тільки шити сукню, але й вивчати всі ті танці, адже навіщо їхати на бал і не танцювати? — розповідає Міла. — Деякий час я навіть сама викладала історичні танці у Вінниці. Проте це дуже вузька спеціалізація. Відповідно, зацікавлених було мало. Цьогоріч з ретроблогеркою Юлією Фіор організували два вінтажних пікніки. Наше завдання було — об’єднати любителів вінтажу у Вінниці, познайомитись, поспілкуватись, разом насолодитись естетикою минулого.

Сьогодні ми практично не уявляємо життя без різноманітних девайсів, гаджетів і, насамперед, соціальних мереж. Там ми обмінюємося думками, легко виходимо на зв'язок, знаходимо найрізноманітнішу інформацію, ділимося власними цікавинками. Леді Вінтаж — не виняток. У соцмережі інстаграм Міла публікує цікаві пізнавальні історичні факти, але, зізнається, найбільше любить говорити на тему кіно.

— Я серіаломан, тому в себе в блозі в інстаграмі розповідаю про різноманітні історичні серіали — переважно, документальні, але й про художні також, — каже вінничанка. — З хорошого серіалу можна почерпнути чимало цікавих фактів про минуле, а також насолодитись гарними костюмами. Це може бути кроком до того, аби полюбити історію. Побачити її з іншої сторони — як більш живу та справжню.

 

Розкішне вбрання, історичні танці, власноручне виготовлення аксесуарів, вінтажні пікніки, бали та екскурсії, кінопоради… Здавалося б, чим ще може здивувати ця дівчина? Виявляється, може. До того ж, актуальним і необхідним сьогодні всім нам.

— Я намагаюсь вести екофрендлі спосіб життя: вегетаріанка, сортую та здаю відходи. У цілому намагаюсь бути людиною «нуль відходів». Це важко, але потихеньку виходить. До цього я також прийшла через історію. У минулому що б не було в людини, воно все було натуральне, справжнє, а ще — використовувалось по-максимуму. Люди цінували ресурси. У наш час масмаркету земля — засмічена, її ресурси — виснажені, і дуже важливо її зберігати вже зараз, інакше з часом просто не буде що рятувати, — наголошує дівчина.

 

Авторка: Вероніка Ганай

Фото надані Мілою Поворознюк