Вінницькі школярки створюють власні дизайнерські колекції

Уже понад 25 років у Вінницькому міському палаці дітей та юнацтва функціонує безкоштовний швейний гурток для дітей. Останні п’ять років він має назву «Текстильний сувенір» для початківців та «Дизайн — мода» для тих, хто вчиться шити одяг. За кілька років відвідування гуртка вихованці встигають пошити й презентувати декілька колекцій одягу. Про це кореспондентці Vin-people розповіла керівниця гуртків Лариса Мирославівна Шевчук.

 




— Я народилась у Козятинському районі, у селі Миколаївка. Ще з дитинства мріяла стати вчителькою. І коли прийшов час вступати, я відразу подала документи до педагогічного. Але коли повертались з батьком додому, вирішили подати документи в Калинівський швейний технікум, де мене взяли на навчання без екзаменів, бо я мала гарні результати. Після технікуму обшивала одягом усіх родичів та знайомих — усі були в захваті від модних суконь. Так влаштувалась працювати на швейну фабрику, де й провела десять років свого життя. Було дуже важко, і мене ніколи не покидало бажання добитись чогось більшого, — згадує Лариса Шевчук.

Доля звела викладачку з працівницею гуртка, яка запропонувала їй спробувати себе в такій новій, але такій бажаній професії. Так пані Лариса почала вести гурток у Палаці дітей та юнацтва.

— Тут працюю вже 25 років. Спочатку гурток мав назву «Гурток крою та шиття», і за цей час змінив багато назв та випустив не одну сотню дітей. П’ять років тому ми вирішили працювати з дітьми, які мріють стати дизайнерами. Відразу з’явилось дуже багато охочих, і ми почали посилено з ними займатись, — розповідає говорить Лариса Мирославівна. — Ми робимо оголошення в соціальній мережі, вішаємо їх у школах. Таким чином, ми запрошуємо дітей, які хочуть шити. Починають шити з іграшок, далі, за бажанням, переходять на одяг. Починають з найпростішого — зі спідниць та шортиків. Далі я бачу, якщо дитина гарно засвоїла навички викройки та обробки тканини, ми починаємо шити колекцію. Звісно, я весь процес контролюю та допомагаю.



У гурток приходять діти з восьми років і можуть навчатися до закінчення школи. Багато відвідують дітей, які напівсироти або з багатодітних родин. Також є дітки, чиї батьки воюють зараз в АТО. Гурток абсолютно безкоштовний, лише батьки здійснюють благодійні внески в розмірі 50 гривень на нитки та гарнітуру.

— На сьогодні дуже дорога тканина, тому діти, як правило, приносять її з собою. Хоча я й сама багато купую — коли бачу якісь акційні пропозиції, то ніколи не проходжу повз, — додає викладачка.
За увесь час роботи гуртка майже сотня дітей вступили в профільні заклади — вивчати швейну справу. Багато хто працює з відомим модельєрами України, мають свій швейний бізнес.

— Дуже люблю шити й мрію навчитися шити так, як Андре Тан. Мене захоплюють його фасони. Відвідую гурток уже три роки. Цього року готую вже свою другу авторську колекцію, — говорить 13-річна Катерина Завальнюк.



Учасники гуртка постійно беруть учать у багатьох конкурсах — з кожного привозять багато перших місць та гран-прі. Лише за минулий рік взяли участь у п’яти конкурсах, звідки привезли понад десять призових нагород.

— Я ніколи не любила ходити на гуртки, якось вирішила ходити сюди. Починала шити багато іграшок, дуже мені це сподобалось, але хотілось як і інші дівчатка навчитись шити одяг. І у свої 11 років я вже маю свою велику колекцію, яку я пошила за минулий рік. Ми створили й продумали образи, придумали танець і провели презентацію, — каже Вікторія Косован.




Софійка відвідує гурток з 10 років і в перший рік свого навчання вже пошила свою першу колекцію.

— Я почала відвідувати цей гурток ще п’ять років тому, коли мені було десять років. І з того часу вже маю п’ять авторських колекцій. У середньому рік витрачаю, щоб пошити одну. Найбільше люблю шити щось незвичайне. Дуже люблю свою авангардну колекцію, яка виконана з елементами геометричних фігур. Більшість одягу з моїх колекцій — у повсякденному стилі, в якому навіть ходжу сама й дарую подругам, — розповідає відвідувачка гуртка Софія Весельська.



Учасниці гуртка також постійно беруть участь у благодійних заходах, часто долучаються до акцій від благодійної ініціативи «З миру — по нитці» — їздять у будинки до дітей сиріт, будинки пристарілих та діток, які хворіють.

Авторка: Мирослава Слободянюк

Фото авторки