Можливість здобути освіту, незалежно від соціального статусу та «особливих особливостей» дають у вінницькому виші

Рейдерські захоплення, переїзди з однієї будівлі в іншу в пошуку притулку для організації навчального процесу, невиплата кілька місяців поспіль заробітної плати працівникам закладу — все це історія Вінницького інституту університету «Україна». Сьогодні — це престижний виш, який дає якісну освіту, має гідну репутацію та є максимально конкурентоспроможним на ринку праці. Це заклад, який щорічно опікується понад 1500 студентами, які можуть обрати різноманітні напрями навчання: від психології до фізичної культури, від менеджменту та маркетингу до права та соціології, від журналістики до кібербезпеки. Детальніше про заклад журналістка Vin-people дізнавалася від його директорки Ганни Давиденко.

Пані Ганна поділилася історією інституту, розповіла, чим заклад живе сьогодні та які має перспективи в майбутньому.

 

— Вінницький інститут університету «Україна» — не державний навчальний заклад і, власне, нам ніхто не допомагає, — наголошує директорка. — Усе, що ми заробляємо, ми вкладаємо у виплату зарплат і покращення матеріальної бази. Сьогодні в інституті люди, які однаково мислять, які дивляться в одному напрямку, розділяють однакові принципи. Наразі в регіоні ми є фактично єдиним навчальним закладом, який займається інклюзивною освітою. Хоч це нелегко, але ми почесно й з гордістю несемо цю соціальну місію — навчати діток з інвалідністю.

 

Власне, інклюзивна освіта не є основним завданням закладу, адже головне призначення — надавати якісну вищу освіту. Ба більше: давати можливість здобути таку освіту, яка зробить зі студента професіонала, який зможе себе реалізувати в житті.
 
— Ми ухвалили рішення давати можливість здобувати освіту абсолютно всім, незалежно від соціального статусу, від «особливих особливостей» і таке інше. Це наша філософія, це наше переконання — рівні можливості: кожна людина має однакове право здобути вищу освіту, — переконана Ганна Давиденко.
 
Жінка пригадує, що, коли тільки прийшла працювати до Вінницького інституту університету «Україна», взагалі нічого не знала про інклюзивну освіту, хоч, правду кажучи, про це заговорили вголос не так давно.
— Якщо говорити відверто, навчання людей з особливими освітніми потребами вартує значно дорожче, аніж навчання нормативних студентів, адже необхідні додаткові видатки на створення відповідних умов: і облаштування приміщення, і створення умов для викладача, який повинен, готуючись до занять, прикласти значно більше зусиль, і багато іншого, — каже Ганна Давиденко. — Це складний процес, який потребує додаткового фінансування, додаткових людських ресурсів. Але це справа дуже вдячна. Це робота, від виконання якої отримуєш задоволення й усвідомлення того, що ти робиш щось з вищою метою.

 

 

Ідея створити вищий навчальний заклад для всіх категорій населення, зокрема, і для людей з інвалідністю, належить керівнику університету «Україна» Петру Таланчуку. Нинішня керівниця Вінницького інституту університету «Україна» згадує, що була збентежена повідомленням про те, що буде викладати англійську мову для нечуючих.
 
— Я зовсім не усвідомлювала, як мушу навчати іноземної мови людей з порушенням слуху, — розповідає вона. — Перше, що зробила, — знайшла змогу працювати з викладачем-дактилологом. А паралельно подумала, що було б добре привезти в Україну, у наш інститут носія іноземної мови, англійської жестової мови. Нечуючі люди вивчаюсь мову по-своєму. У нашій країні — це українська жестова мова. Англійська ж жестова мова — це не переклад з української англійською. Гіпотетично, викладач іноземної мови може дати основи нормативної англійської мови, але для людей з вадами слуху важливо опанувати саме англійську жестову мову, щоб вони могли спілкуватися зі своїми однолітками, які теж мають порушення слуху.
 
Вінницькому інституту університету «Україна» вдалося реалізувати поставлену мету: два роки у виші для студентів з вадами слуху викладав англійську жестову мову американський професор Кауфман. Це було цікаво та пізнавально не тільки для студентів, а й для викладачів. Педагоги, які викладали англійську жестову мову, отримали унікальний досвід і можливість досліджувати, як жести української жестової мови відрізняються від жестів англійської жестової мови. Це стало основою для багатьох наукових досліджень.
 
Варто зазначити, що серед здобувачів вищої освіти у Вінницькому інституті університету «Україна» — студенти з різними нозологіями: з порушеннями слуху, порушеннями опорно-рухового апарату, з розладами спектру аутизму. Проте студентів з важкими ментальними порушеннями у виші немає. Студенти ВСЕІ — це люди зі збереженим інтелектом, які мають можливість здобувати вищу освіту.
 
Ганна Давиденко зазначає, що надважливо для закладу, який провадить інклюзивну освіту, — педагогічний колектив.

 

 


— Коли до нас приходять люди працевлаштовуватися, ми говоримо, що доведеться працювати зі студентами з особливими освітніми потребами, які мають інвалідність. Частина людей одразу кажуть, що не впораються з таким завданням. Я до цього ставлюся з повагою і розумінням, адже наша ціль — створити максимально комфортні умови й сприятливу атмосферу для здобуття освіти, — наголошує директорка. — Наші викладачі під час навчального процесу щомісяця проходять курси та різноманітні тренінги. Ми обговорюємо нагальні питання, ми вчимося один в одного, ми організовуємо спільні заходи для підвищення власного професіоналізму. Ми проводимо тренінги-семінари для наших колег з інших навчальних закладів, співпрацюємо з вчителями загальноосвітніх шкіл та вихователями дитячих садочків, з працівниками соціальних структур. Ми ділимося двадцятилітнім досвідом (вітчизняним, іноземним) з колегами, адже це надзвичайно важливо.

 

Авторка: Вероніка Ганай