«Усю ніч тримала її за руку, щоб встигнути, якщо почнеться напад», — вінницька волонтерка бореться з важкою хворобою доньки

Маленька донька вінницької волонтерки Оксани Мельник потребує постійних курсів лікування, аби побороти напади епілепсії. Батько покинув родину декілька років тому, і всі витрати з лікування дев’ятирічної Маринки повністю лягли на маму. З жінкою поспілкувалася кореспондентка Vin-people

— Коли я була ще зовсім юною, друзі, які займались волонтерством, запросили поїхати з ними в інтернат у Стрижавку — там проживають дорослі, які мають розумові вади У той час я настільки перейнялась їхніми проблемами, що вирішила приділити максимум зусиль, аби зробити їхнє життя кращим та хоч трішечки яскравішим, — розповідає волонтерка. — З часом почала більше займатись благодійністю й за збігом обставин потрапила в чудовий інтернат, який пізніше став мені другим домом, а вихованці — немов рідними. Це був інтернат у Вороновиці, що знаходився неподалік від Вінниці. Для цих дітей ми разом з благодійниками збирали гроші на встановлення дитячого майданчика, купували все необхідне, зробили ремонти в кімнатах.

З того часу благодійність стала невіддільною частиною життя Оксани. Вона організувала безліч благодійних поїздок до Вороновицького інтернату та провела багато акцій на підтримку дітей та дорослих, які потребують коштів на лікування.

— Діти практично виростали на моїх очах. Пізніше я вирішила відкрити благодійний фонд «Родинний дім». Маю навіть нагороду в конкурсі «Благодійник року», — каже Оксана. — Зараз постійно долучаю до поїздок своїх маленьких донечок, які намагаються все повторювати за мною й дуже хочуть допомагати людям. Ми навіть вирішили поголити голову, щоб підтримати маленьку вінничанку Іринку Химич, яка хвора на невиліковну поки що хворобу — прогерію (передчасне старіння). Спочатку поголилась я, потім до мене підійшли мої донечки й сказали, що хочуть зробити так само, аби Іринка відчувала підтримку.

Попри велике та чуйне серце Оксани її сім’ю спіткало велике горе — її старша донечка Маринка, якій зараз лише дев’ять років, хворіє на важку форму епілепсії. Оксана робить усе можливе, щоб донька поборола хворобу, вдаючись до різноманітних способів лікування.

— Коли Маринка народилася, то зовсім не хворіла, ніяких симптомів епілепсії в неї не було помітно, — згадує мати дівчинки. — Декілька років тому ми всією сім’єю вирішили поїхати до друзів у сусідню область. І там просто на рівному місці в дитини стався перший напад — по всьому тілу почалися судоми. У лікарні нам поставили діагноз «епілепсія», яка проявляється під час засипання. У той момент я дуже злякалася й просто не знала, куди себе подіти і як діяти. Ночами замість того, щоб спати, я плакала. Брала обох донечок до себе в ліжко, і всю ніч тримала Маринку за руку, щоб встигнути, якщо почнеться напад.

За словами жінки, усього за рік усе повністю змінилось — їй довелось постійно контролювати життя раніше повністю здорової дитини, слідкувати абсолютно за всім, записувати те, що вона їсть, що робить.

— Лікарі пояснили нам, що якщо ми зараз будемо лікувати хворобу, то вона може її перерости, якщо ж закинути, то хвороба просто перейде в гіршу форму. І я почала постійний пошук лікування. Ми повністю змінили свій образ життя — почали правильно харчуватися, займатись фізичним здоров’ям та плаванням, — каже Оксана. — Найбільше нам підійшли заняття з плавання з дельфінами в Одесі. Бажано проходити три таких курси лікування на рік. Вони коштують по 30 тисяч гривень. Торік нам вдалось зібрати необхідну суму, і я вже бачу значні результати лікування — у дитини зменшились напади судом, але переривати ці курси не бажано, адже організм росте, усе змінюється й потрібна в цій справі систематичність.

Маленька Марина Мельник — дуже талановита дівчинка. Зараз вона займається пісочною анімацією та вокалом — уже навіть має запис колядки на студії. Усі нові знання дитина дуже швидко засвоює, це і є результат лікування (раніше такого не було). Вона навіть брала участь у Міжнародних конкурсах та займає призові місця з пісочної анімації. Разом з акапельним хором "Соломія" має спільний номер "Подоляночка" виступали з ним вже 5 разів і навіть столицю підкорювали. Ми зараз розвиваємо 2 таланти, які нам під силу - вокал і пісочну анімацію, все велике починається з простого, каже - Оксана. На жаль, батько дівчат не бере участі в житті дітей — дійшло до того, що він у суді намагався довести, що Марині не потрібне лікування. Тому всі витрати лягли на плечі Оксани і їй дуже важко зібрати необхідну суму для реабілітації.



Просимо всіх, у кого є бажання та можливість допомогти, не залишатися осторонь людського горя. Ось номер картки Оксани в «ПриватБанку»: 4149499342781273 (Мельник Оксана Григорівна).

 

Авторка: Соломія Романова

Фото надані Оксаною Мельник