Пісні вінницької телеведучої набирають сотні тисяч прослуховувань на ютубі та лунають на всеукраїнських радіохвилях (ФОТО, ВІДЕО)

Інессу Побережну знають багато вінничан як успішну телеведучу, журналістку, викладачку та віднедавна співачку під псевдонімом Inez. Про своє життя, роботу та секрети успіху дівчина розповіла читачам Vin-people



Інесса вважає, що для кожної людини є свій, індивідуальний формат щастя. Для неї цей формат полягає у творчій реалізації та гармонії вдома.

Народилась дівчина в Тульчині, але ще маленькою з батьками переїхала до Вінниці, де навчалася у вінницькій гімназії «Дельфін». Пізніше вступила та закінчила ВНМУ ім. Пирогова.

— Не можу точно сказати, про який фах я мріяла в ранньому дитинстві, але у свідомому віці — точно про роботу на телебаченні. Насправді я не одразу прийшла працювати в телевізійну сферу, та й вокальну кар’єру почала досить недавно. Маючи диплом про медичну освіту, після вишу почала працювати викладачкою у Вінницькому національному медичному університеті. Власне кажучи, я й досі цим займаюсь, бо усвідомлюю важливість обраної професії. Однак моя душа завжди тяжіла до творчої діяльності, — зазначає Інесса. — Ця ніша в моєму житті була ніби незаповненою. Тому, коли випала нагода спробувати себе в ролі ведучої на каналі ВДТ (тепер його трансформували в «UA:Вінниця»), вхопилася за такий унікальний шанс і не помилилась. Мені подобається все, що я роблю. Подобається живе спілкування з людьми в прямому ефірі й фідбеки, які отримую від глядачів.

Є люди, які некомфортно почуваються під прицілом камер, та це не про Інессу — вона отримує надзвичайне задоволення від процесу зйомок, намагаюсь експериментувати та завжди викладається на всі 100% у роботі, за яку береться. Однією з таких є її робота в ранковому шоу на місцевому телеканалі, яке починається о сьомій ранку.

— Ранкове шоу починається задовго до того, як програма з’являється в прямому ефірі. Основного підготовчого етапу глядач не бачить, а ведучі, щоб бадьоро виглядати в студії, мусять вставити вдосвіта. Особисто для мене це не проблема, — наголошує телеведуча. — Я звикла прокидатися раніше, ніж прокидається Вінниця. Є щось магічне в тому, що ти виїжджаєш автівкою на порожню вулицю й ніби вітаєш новий день, а потім вітаєш глядачів і заряджаєш їх на добрі активні зміни. Я дійсно вірю, що енергетика передається дистанційно й тому намагаюсь увесь час в ефірі усміхатись і «гуморити». Моя сім’я звикла прокидатися вже після мене. У кожного свої біоритми, і це нормально.

За словами дівчини, героїв для ранкового ефіру «підкидає» саме життя.

— Якщо чесно, то будь-хто з нас — потенційний герой, який здатен розповісти чимало неймовірного й цікавого. Інколи людина живе й не здогадується, що їй дійсно є чим поділитися зі світом. А в цьому й полягає талант телеведучого — побачити «героя» в кожному й створити таку довірливу дружню атмосферу, в якій людина зможе розкритися на всі 100%, — наголошує вона. — Звісно, що програма — це командна робота й ми часто добираємо гостей у студію після спільного обговорення. Запам’ятався випадок, коли один з моїх гостей чи то не впорався з хвилюванням, чи то злякався світла і камер, і перестав говорити прямісінько під час ефіру. На всі мої запитання він відповідав коротко: «так» або «ні». Ефір перетворився практично на мій монолог.

Ведуча запевняє, якщо тривалий час працюєш у прямому ефірі, страх перед камерою практично минає. До того ж, у програмі працює постійна команда й «своїх» операторів поступово починаєш сприймати, як рідних людей.

— Інколи навіть не помічаєш, що там, за камерою, взагалі є люди: дивишся просто в об’єктив. Але, звісно, на початку, коли тільки прийшла на канал, хвилювання було. Щоб побороти його, є кілька досить ефективних дихальних вправ, а також особливий психологічний прийом. Можна уявити замість камери свого найліпшого друга — людину, з якою можна теревенити про що завгодно. Для програм розважального формату такий метод непогано спрацьовує. Він додає розкутості та легкості, — ділиться досвідом Побережна.

Окрім успішної кар’єри ведучої та викладання дівчина впевнено підкорює сцену й підіймається сходинками українського шоу-бізнесу. Перша пісня співачки «What is it» з’явилася у 2017 році. Наразі в її творчому доробку є три музичні роботи й один відеокліп. Ще дві нові композиції майже готові побачити світ.

— Батьки розповідають, що співати я почала дуже-дуже рано. Не знаю, чи причетна до цього генетика, але мій дід працював актором цирку, грав на багатьох музичних інструментах і мав гарний голос. На жаль, я його не пам’ятаю, але думаю, що мої вокальні плани цей пращур точно б оцінив, — говорить Інесса. — До музичної школи мене в дитинстві не віддали, тому зараз я це надолужую й уже кілька років професійно займаюсь вокалом. Безмежно вдячна своїй талановитій викладачці Наталі Lores за вміння розкривати потаємні можливості голосу. Щоразу, коли відкриваю пісню людям, хвилююсь, ніби за рідну дитину. Те саме перед кожним виступом, кожним концертом.

За словами дівчини, не існує «важливих» і «другорядних» виходів на сцену, адже це завжди емоції.

— Дуже хочеться, щоб моя музика «відгукувалася». Тому, коли над піснею працюють автори, я все одно втручаюсь у процес і вношу свої корективи. Вдячна авторці слів Наталі Lores. Окреме тепле слово хочу сказати про Віктора Дудка, який подарував (так, саме подарував!) мені музику до пісні «Ареву», яка набрала вже 195 тисяч прослуховувань на ютубі та лунає на багатьох радіостанціях. Один з найдрайвовіших моментів життя пов’язаний саме з нею. Це була презентація композиції в клубі Ibiza. Незабутньо, емоційно, яскраво… Звісно, хочеться повторити! Думаю, що це стане можливим, коли нарешті з’явиться мій дебютний альбом. Поки що я не готова розповідати, яким він буде й коли саме відбудеться реліз, але вірю, що вже цьогоріч. Не просто вірю, а роблю все, щоб так і сталося, — інтригує нас співачка.

Авторка: Мирослава Слободянюк
Фото надані Інессою Побережною